Прибутковість та мети інвестування
Узападного індивідуального інвестора є як мінімум три аргументи для роботи на фондовому ринку:
1. Захист від фізичної втрати (зарубіжні банки досить надійні).
2. Захист від інфляції.
3. Додатковий дохід. Крім того, подібні інвестиції є прекрасним засобом диверсифікації активів за різних ринків (на додаток до диверсифікації за сегментами одного ринку або різним фінансовим інструментам) і формування збалансованого портфеля зі зниженим сумарним ризиком.
Для західного інвестора додатковими стимулами є, крім того: мінімізація податків, накопичення коштів на освіту, пенсійні заощадження, інвестування тимчасово вільних коштів та ін Наприклад, відкривши так званий Individual Retirement Account (IRA) – персональний пенсійний рахунок – громадяни США, Великобританії та багатьох інших країн можуть відраховувати на нього щорічно певну суму, виведену з-під оподаткування, і проводити будь-які операції з купівлі-продажу активів. Прибуток з такого рахунку також не обкладається податком за умови, що кошти готівкою можуть бути зняті тільки після виходу на пенсію.
Практично безризиковим вкладенням коштів вважається депозит. Він гарантує схоронність «тіла» і дає від 4% до 6% річних у валюті (для порівняння, Ощадбанк РФ дає 2%). За основу приймається прибутковість американських державних цінних паперів (бондів) – 5%.
Всі вкладення, що приносять дохід понад 6% річних – це ризик. Мінімально ризикованим вважається вкладення у пайові фонди. Проте їх дохідність у середньому не перевищує 12-17% річних. Крім того, вони розраховані на довгострокові вкладення – 5, 10 років і більше, причому методика їх роботи в чомусь схожа на вітчизняні «фінансові піраміди»: вони заробляють на обсягах залучених коштів і прагнуть залучити якомога більше учасників.
Наступний щабель – активне інвестування (або самостійне, або за допомогою передачі грошей під управління професіонала). Дохідність у даній сфері складає від 20%, але є ризик чутливих втрат. Оптимальним варіантом для непрофесіонала є участь у клубі інвесторів, що дозволяє розподілити ризики, знизити витрати і отримати в своє розпорядження кваліфікований менеджмент.
Таким чином, будь-який тип інвестора – від консерватора до спекулянта – може знайти собі нішу на ринку.