Страховий брокер і його місце в страховій діяльності
Статус брокера в російському страхуванні ще не знайшов чіткі контури. У багатьох учасників страхового товариства страховий брокер викликає страх і безліч запитань. Користувачі страхових послуг взагалі важко уявляють собі що таке страховий брокер і як правило вважають, що це агент-представник страхової компанії.
Спроба держави зречеться проблеми чіткого врегулювання роботи страхового брокера, тим самим створюючи умови для саморегулювання цієї галузі страхування, не привели до бажаного результату. Страх перед незвіданим і небажання глибоко зрозуміти самостійно склався феномен призводять до того, що в державних органах контролю за страховою діяльністю виникає думка, з відданістю підхоплюємо неринковими страховиками, про непотрібність страхового брокера та необхідності зробити його роботу в Росії неможливою. При цьому у всіх розвинених країнах світу страхові брокери створюють здорову конкуренцію на страховому ринку, що сприятливо позначається не тільки на ціні страхових послуг, але і на їхній якості. Більшості сучасних російських страховиків це не вигідно, оскільки в гонитві за прибутками і бажанням контролювати ринок, а, значить, диктувати умови, здорова конкуренція, а значить – брокер-прикра перешкода.
Трохи історії
Щоб зрозуміти – що таке брокер і навіщо він потрібний, звернемося до витоків виникнення цього страхового інституту.
Страховий брокер з’явився в період розквіту індустрії і промисловості в 17 столітті в Лондоні – місці, де найбільш гостро відчувалася потреба в персоналіях, що володіють спеціальними знаннями як про бізнес, в якому потрібно страховий захист, так і про репутацію страховиків.
Брокери знали особисто тих купців, які приймали на свій страх ризики втрати судна і вантажу в період морського перевезення. Вони знали фінансовий стан купців-страховиків, у кого яка ціна послуги, яку максимальну суму бере на страх кожен із купців.
Брокери зустрічали приходили в порт суду і пропонували свої послуги з розміщення ризику. На папері (сліпі) брокер записував дані про судно, про вантаж, про маршрут перевезення і отримував на сліпі підпис судо-/ вантажно-власника на підтвердження його наміри застрахувати свої ризики і достовірності інформації. Після цього Брокер надавав сліп страховикам, які на тому ж сліпі записували своє прізвище, частку від усієї вартості вантажу / судна, яку страховик бере на себе (у абсолютному або процентному вираженні). Такий запис називалася андеррайтинг – тобто написання нижче (з англ.), а страховики стали іменуватися андеррайтерами – тобто тими, хто підписується під (інформацією про ризик). Брокер отримував підпису страховиків на сліпі до тих пір, поки ризик не був би переданий страховикам у сукупності на 100 відсотків від суми ризику.
страховик,- Хто такий страховий брокер і з чим його їдять
- Страховий брокер – третій не зайвий
- Хто такий страховий брокер
- Страховий брокер – більше ніж посередник
- Хто такий Страховий Брокер
Pages: 1 2